Факт №1. Перше ліжко з’явилося понад 5000 років тому.
Пращуром сучасного ліжка стала кам’яна коробка, наповнена сіном та іншим м’яким наповнювачем, яку знайшли у Шотландії. Археологи оцінюють вік знайденої історичної цінності як 3200-2500 років до н.е. Саме в цей період люди почали спати на підвищенні від землеі, а також почали робити перші спроби зробити своє спальне місце м’якшим та зручнішим.
У Стародавньому Римі віддавали перевагу безпеці, тому ліжка робилися дуже високими і забратися на них можна було тільки за допомогою драбини. Крім того, саме жителі Риму першими почали оббивати історичні дерев’яні ліжка шкурами тварин, а також застосовувати підстілки з м’яким наповнювачем.
На лаві з м’яким покривалом римська знать проводила наради з воєначальниками та влаштовувала обіди.
Лише у 18-му столітті стали шукати міцніший і невразливий від комах матеріал, у результаті чого стали з’являтися залізні ліжка.
На Русі ліжко набуло широкого застосування лише на початку 17 ст. після того, як Петро повернувся з Європи. До цього слов’яни переважно спали на лавках чи печі.
Факт №2. Хочеш спати – йди до шафи…
Інтригуючий початок, правда ж? Давайте зараз обговоримо ліжко-шафу, яка називалася lit clos і мала популярність у Бретані (Франція) аж до самого початку 20-го століття.
Такі ліжка стали з’являтися ще в 11-му столітті і користувалися ними, як не дивно, заможні селяни. Дана споруда являла собою шафу-коробку з дверцятами, які закривалися з обох боків, ніжками та рештою, що належить бути у звичної нам шафи. Відомий історичний факт, щоАнна Бретонська, вирушаючи до свого майбутнього чоловіка Людовіка XII до Парижа, прихопила з собою звичайне ліжко і цим дала зрозуміти Людовіку, що спати разом з ним вона не має наміру. Але в цей же час її подані на заході Франції в Бретані спати, як і раніше, воліли в шафах.
Ліжко-шафа користувалося популярністю з низки причин:
Таке ліжко було захистом від щурів, що випадково потрапили в будинок, і інших дрібних звірів. Щурів на той час через мало розвинену гігієну було багато, і вони були переносниками різних захворювань, у тому числі і чуми.
Простий народ, йдучи трудитися в ліси та на поля, замикали своїх дітей у таких ліжках і не турбувалися за них протягом дня. Діти не лазили абияк, більше спали, не просили їжу і не були покусані все тими ж пацюками.
Взимку житло швидко промерзало, тому що були побудовані з каменю. І тут на допомогу приходив замкнутий простір спальних шафів, який дозволяв довше зберегти тепло для сну. Деякі ліжка складалися з 2-3 ярусів, і там спала вся родина, а іноді й ціле покоління. Знизу розташовувалися старі, а на верхній ярус відправляли молодих незаміжніх дівчат, щоб вони вночі не могли бігати на побачення.
Такі ліжка-шафи мали дуже скромні габарити – не більше 160-170 см у довжину, так що стандартному чоловікові було б дуже проблематично заснути, витягнувшись на повний зріст. Але цього й не потрібно, і ми підбираємося до наступного факту.
Факт №3. Люди раніше спали сидячи.
Здебільшого спали вони під кутом 45-50%, підкладаючи собі під спину велику кількість подушок. Це стосувалося знаті, простолюдини ж могли взагалі провести ніч, притулившись до стіни. А дівчата-служниці спали сидячи в ногах біля ліжка своєї пані.
Чому ж люди воліли спати практично сидячи? Цьому факту існує низка пояснень.
- Вертикальне становище під час сну полегшувало перетравлення їжі, яка відрізнялася від сучасного правильного харчування, була важкою, жирною та часто запитою алкогольними напоями.
- У середні віки населення страждало від хвороб легень, які були на той момент невиліковними. Дихати лежачи за таких хвороб було дуже складно, а сон у положенні сидячи полегшував цей процес. Лікарі цього часу стверджували, що така поза для сну також сприятливо впливає поліпшення розумових здібностей.
- Краса. Однією з модних тенденцій на той час були високі зачіски, створення яких брали десятки годин часу. З цілком зрозумілих причин, ці зачіски носилися тижнями, але спати з цими витворами мистецтва на голові потрібно якось було. От і спали сидячи або напівлежачи.
Все той же Петро I відзначився і тут – свого часу він привіз з Європи звичку спати сидячи, а його спальна шафа, якою він користувався, будучи в Голландії, досі можна побачити в музеї в Заандамі в Нідерландах.
Факт №4. Ліжко передавалося спадкоємцям у рамках заповіту.
Ліжко в Середньовіччі було на вагу золота. Ліжка були предметом розкоші, їх могли дозволити собі лише багатії. Вони часто розміщувалися на самому видному місці, щоб підкреслити достаток свого господаря – навіть випадкові перехожі могли помилуватися ліжками, які чудово проглядалися з вікна з вулиці.
Починаючи з 14 століття, ліжка стали передавати у спадок у заповітах. Наприклад, сам Вільям Шекспір заповідав своє друге найкраще ліжко дружині Ганні Хетеуей. Своїм дочкам він у якості приданого, серед іншого, залишив якраз по ліжку.
Факт №5. Ліжко, дорожче ніж замок.
100 тисяч франків – така ціна за шикарне екстравагантне ліжко, господаркою якого була відома французька куртизанка 19 століття Ла Паїва. Для порівняння, за цю суму можна було б придбати добрий маєток із землею. А тут – лише ліжко, нехай навіть і дуже солідна і займає площу в 10 кв.м.
У наш час, незважаючи на те, що ліжка стали доступними і сучасними, зустрічаються також і вельми дорогі експонати.
3 місце. Ліжко виробництва американської компанії Parnian Furniture, проект для створення якої дизайнер готував 2 роки, а потім ще близько 8 місяців у команді з іншими співробітниками втілював свій проект у життя. Матеріалами для даного ліжка послужили вогненний клен, ебенове дерево і африканське дерево сапеле, яке є одним з кращих порід африканських дерев. Окремі деталі ліжка були виготовлені із золота. Ціна – 210 000$. Одним з основних акцентів даної моделі є «сонячні промені», які сходяться біля ліжка і були зібрані з 78 окремих дерев’яних клинів.
2-е місце. Німецька компанія Jado Steel Style пішла ще далі і запропонувала ринку в 2010 р. Розкішне ліжко розміром 3х3 метри і вартістю 500 000$. Ця модель є не простим місцем для сну. , ігровою приставкою Sony Playstation, плазмою, доступом в Інтернет. Ліжко прикрашене вставками з 24-каратного золота, а всі розважальні функції можна контролювати за допомогою вбудованої панелі.
І ось ми підійшли до найдорожчого ліжка сучасності.
1-е місце! Всесвітньо відомий дизайнер Стюарт Хьюз (творець iPhone 4 з діамантами, Роллс-Ройса, покритого золотом, а також золотого акваріума для рибок) спільно з не менш відомою італійською компанією HEBANON створив унікальне ліжко Baldacchino Supreme вартістю 6 300 . Усього було виготовлено 2 копії цієї моделі, які були відразу ж продані. Ліжка виготовлені з дерева каштану та вишні, інкрустовані 107 кг золота (з патинуванням). Спинка ліжка прикрашена дорогоцінним камінням, серед яких і алмази. На виробництво одного екземпляра у компанії Hebanon пішло понад 3 місяці.
Факт №6. 413 ліжок в одному будинку.
Уявляєте розмір доміни, який може вмістити в себе 413 ліжок? Таким може похвалитися лише один палац, та й то не кожен. А ось Версаль – цілком здатний вмістити таку кількість ліжок.
Його автор, король-«сонце» Людовік XIV мав величезну слабкість до різних ліжок, от і назбирав їх безліч – аж цілих 413 штук! При цьому щоночі король вважав за краще проводити на різних ліжках. І це була ціла проблема, оскільки процедура підготовки вінценосного монарха вимагала присутності практично всіх придворних. Найбільшим привілеєм у цей час вважалася можливість сісти в той час, як монарх опочивав. Для цього навіть було створено дуже почесну посаду носія табуреток.
Факт №7. Меблевий гангстер
Хто не чув про відомого злочинця Аль Капона? Ні для кого не секрет, що цей легендарний персонаж був відомим мафіозі і займався досить сумнівними кримінальними справами. Але офіційно він вважався добропорядним торговцем меблями. Саме у нього можна було на законних підставах придбати м’які меблі, кухонні гарнітури та інші предмети інтер’єру. Завдяки такому «меблевому алібі» Аль Капоне багато років успішно приховував свою справжню діяльність.
Факт №8. Офісний стілець Дарвіна.
Чарльз Дарвін, який увійшов в історію завдяки своїй теорії еволюції, також став винахідником першого офісного стільця. Саме він придумав до свого шикарного дорогого крісла приробити коліщатка, щоб скоротити час переміщення з одного кінця кабінету в інший, а також для покращення своєї працездатності.
Американці ж приписують новаторство у винаході прототипу офісного крісла самому Томасу Джефферсону, автору Декларації незалежності. Історичні документи говорять про те, що над декларацією він працював у зручному і дивовижному кріслі, що на той момент обертається.
Очевидно, обидві історичні особи доклали свої руки до появи в майбутньому вже звичнішого нам офісного крісла на роликах.
Факт №9. Ліжко для лікування остеохондрозу
Ви думаєте, ліжко може використовуватися для сну чи дозвільного відпочинку перед телевізором чи книжкою в руках? А ось і ні. Ще в 1932 р. доктор Дітріх Штауфер винайшов спеціальне ліжко-тренажер для своєї хворої дружини, яка потребувала відновлення хворої спини. Ніяких спеціальних вправ на цьому ліжку робити було не потрібно, лише лежати без руху і не змінюючи своєї пози. Це було дуже важко і незручно і вимагало постійної напруги тих чи інших м’язів, щоб досягти хоча б якоїсь подоби комфорту. Засіб був дуже ефективним, у зв’язку з чим це ліжко-тренажер стало прототипом при створенні сучасних лікувальних ліжок.
Факт №10 Цікаве про диван.
За даними статистики, диван у середньому експлуатується 8 років. За час своєї служби на нього понад 500 разів проливають напої: воду, каву, чай, вино. У середньому звичайний диван може витримати до 600 дитячих стрибків.
У середньому людина проводить на дивані 4 години на день, тобто майже 2 місяці щорічно (звичайно, якщо в нього вдома є цей самий диван).
Найдорожчий сучасний диван виготовлений із нержавіючої сталі і коштує понад 300 тис. доларів – звичайно, до дорогих ліжок він не дотягнув, але теж є недешевим задоволенням.
Найдовший диван у світі, який потрапив до книги рекордів Гінесса, виготовили у 2009 р. у Норвегії. У довжину він досягав 890 м, його вага становила близько 45 тонн і вміщала одночасно 1700 чоловік.
У Швейцарії є музей, присвячений історії диванів та інших видів меблів.